Перше, що кидається в очі - заставка гри, максимально байтить схожістю з сценою із мультику “Як козаки на весіллі гуляли” - гоголівська сцена, де всякі чорти та інші демонічні істоти знаходяться на шабаші в кабаку. Саме це мене заставило купити та пройти цю гру.

Гра починається з прологу, де показується, як мультиплікаційні чоловічки грають в карти. Старий піп не має грошей, тому ставить замість них свою душу і програє чорту.

Ми ж граємо за вусатого чоловічка, який живе в наметі.

Гра є поінт енд кліком, що правда, інвентар є набором карток: наприклад, підібрав кастрюлю - вона з’явилась в тебе в інвентарі, закинув картошку в окріп - маєш зварену картоплю. Між локаціями можна пересуватись по невеликій карті.

Найцікавіше, що вусатий чоловік заводить друзів і тепер може користуватись їх навичками: бородатий-бандит допоможе у щось стрільнути або щось перебороти, бабка-попрошайка може зіграти роль безхатька і випросити щось, а чорт може когось зловити мотузкою. Як чорт став другом вусатику? Чорт його знає, але для цього треба було привести чорту старого злого попа, на місце якого стане новий добрий послушник. В принципі все так і працює: щоб когось задовольнити, щоб щось отримати, треба йому щось принести: наприклад, в місцеву корчму треба занести рибну юшку, а от рибу треба дістати якось самому, для цього потрібна вудка, а щоб її здобути.. ну ви зрозуміли.

На початку гри є стара бабка, яка шукає свою пташку. Це і кінцем гри - знайти пташку, щоб човнар перевіз нашого героя.

Також фішкою гри є реграбельність - деякі проблеми можна вирішити багатьма варіантами.

Сама ідея гри прийшла з міні-ігри в Саморості 3.